|
|
Міжнародна діяльність Профспілки |
 |
|
У відповідності до Статуту, Профспілка працівників державних установ має право вступати до міжнародних профспілкових організацій, брати участь в їхній діяльності, співпрацювати з профспілками інших країн.
Київський міський комітет профспілки проводить активну роботу в даному напрямку. В першу чергу міжнародні зустрічі направлені на розвиток співпраці та обмін досвідом юридичної роботи та соціально-правового захисту спілчан з зарубіжними профцентрами та об’єднаннями.
Впродовж 2005-2008 років здійснено робочі поїздки та обмін делегаціями з профспілками держаних установ Молдови, Ізраїлю, Бельгії, Швеції, Франції, Румунії, Австрії, Російської федерації, Білорусі та Латвії.
На зустрічах міжнародного рівня, традиційно, основна увага приділяється основним засадам діяльності профспілок щодо захисту рядового члена профспілки та забезпечення гарантій діяльності профспілкових організацій, а також питанням соціального діалогу.
Впродовж 2008 року керівництво міськкому та активісти профспілки неодноразово приймали участь у міжнародних семінарах, що проходили в Україні.
23.10.2008 укладено Договір про співпрацю між Профспілкою працівників державних установ м. Києва та Московською міською організацією профспілки працівників державних установ та громадського обслуговування.
В Профспілці також діє договір про співпрацю з Мінською міською організацією профспілки працівників державних та інших установ.
|
|
Оздоровлення |
|
|
Організація оздоровлення та відпочинку
дітей членів профспілки і працюючих.
Законодавство у сфері оздоровлення та відпочинку дітей складається з Конституції України ( 254к/96-ВР ), Сімейного кодексу України ( 2947-14 ), законів України "Про охорону дитинства" ( 2402-14), "Про позашкільну освіту" ( 1841-14 ), «Про оздоровлення та відпочинок дітей» (374-VI – набирає чинності з 01.01.09р.) та інших законів, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів, статутних документів профспілкових та інших громадських організацій тощо.
У відповідності до Статуту Профспілки працівників державних установ м. Києва, Профспілка приймає участь в управлінні страховими фондами, забезпечує контроль за ефективним використанням коштів соціального страхування, в тому числі для санаторно–курортного оздоровлення членів Профспілки, має право на укладення договорів з українськими та закордонними підприємствами, установами, організаціями (в тому числі туристичними операторами та компаніями) на оздоровлення дітей та членів профспілки за кордоном.
|
|
Охорона праці в трудових колективах |
|
|
Основним нормативним документом, що регламентує питання охорони праці на виробництві є Закон України „Про охорону праці”. Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів та громадських організацій відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Особливе місце в сфері здійснення контролю за дотриманням норм з охорони праці відведено профспілкам. І найбільш вагомого значення такий контроль набуває в умовах складної соціально-економічної ситуації в суспільстві, коли погіршується і контроль за охороною праці на виробництві. Зокрема, на безпеці праці негативно позначається катастрофічне старіння основних фондів, фізична і моральна зношеність обладнання, машин і механізмів, відсутність коштів на їх оновлення та ремонт. Але найчастіше відзначається масове ослаблення трудової та технологічної дисципліни, елементарне ігнорування вимог техніки безпеки як власниками підприємств, так і самим робітниками. На багатьох підприємствах скорочуються або й повністю ліквідовуються служби охорони праці. Тому сьогодні профспілкові комітети повинні краще взаємодіяти з адміністраціями у питаннях створення належних умов і безпеки праці.
Першим кроком до такої взаємодії може бути укладання колективного договору, в якому сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням і аваріям.
В процесі здійснення контролю за додержанням власниками законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці та створенням безпечних і нешкідливих умов праці, професійні спілки мають право безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, виконання відповідних програм і зобов'язань колективних договорів (угод), вносити власникам, державним органам управління подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.
Слід пам’ятати, що за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Стратегічні принципи розвитку цього напрямку роботи завжди залишаються незмінними:
- уникнення ризиків (профілактика);
- безпечні технології;
- оптимізація умов праці;
- інтеграція виробництва та роботи з охорони праці;
- основна відповідальність роботодавця та підприємця за охорону праці на робочому місці;
- визнання особистої зацікавленості працівника в забезпеченні охорони праці;
- співпраця роботодавців та працівників на рівних засадах;
- право прийняття участі в рішеннях стосовно власної роботи;
- право знати та принцип прозорості;
- безперервне вдосконалення та розвиток охорони праці.
З цією метою власник забезпечує функціонування системи управління охороною праці, для чого:
- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій;
- розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, і виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
- організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку і строки, що встановлюються законодавством, вживає за їх підсумками заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, забезпечує безплатно працівників нормативними актами про охорону праці;
- здійснює постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог щодо охорони праці;
- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці.
Питання безпеки праці вимагає суворого виконання вимог трудового законодавства не тільки власником, а й найманим працівником. Значна частина нещасних випадків на виробництві є наслідком зневажливого ставлення найманих працівників до норм безпеки праці, грубого порушення ними трудової та технологічної дисципліни, елементарне ігнорування вимог техніки безпеки. Кожна колективна угода має містити норми, спрямовані на посилення трудової дисципліни, обов’язкове знання правил безпеки праці та підвищення особистої відповідальності кожного працівника за дотримання цих правил.
|
|
|
Правовий захист членів профспілки |
|
|
Правовий захист членів профспілки – є одним з найважливіших завдань для всіх профспілкових органів, яке випливає з основних засад та принципів діяльності професійних спілок держави.
Законом України «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності» правовий захист членів віднесено до основних прав та обов’язків профспілок. Так, зокрема, ст. 19 передбачено, що Профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.
У питаннях колективних інтересів працівників профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках.
У питаннях індивідуальних прав та інтересів своїх членів профспілки здійснюють представництво та захист у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами.
Профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ.
Представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, органами державної влади та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.
Статутом Профспілки працівників державних установ міста Києва, передбачено, що Профспілка створюється з метою представництва, здійснення та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки.
Діяльність Профспілки будується на принципах законності та гласності.
До основних напрямків діяльності Профспілки в сфері правового захисту належать:
- представництво та захист індивідуальних і колективних прав та інтересів членів Профспілки (а також інших працівників – за їх бажанням) в органах державної влади та місцевого самоврядування, у взаємовідносинах з роботодавцями, їх об’єднаннями з метою забезпечення здійснення права кожного члена Профспілки на працю, підвищення життєвого рівня на основі справедливої оплати праці з урахуванням рівня вартості життя, забезпечення інших соціальних гарантій;
- участь у розробці соціально-економічних програм, спрямо¬ва¬них на реальний захист членів Профспілки;
- здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, аналіз причин його порушень та направлення до органів державної влади вимог і пропозицій щодо прийняття законів і нормативно-правових актів, які забезпечують реалізацію конституційних прав громадян або скасування тих норм законодавства, які обмежують права членів Профспілки;
- надання членам Профспілки правової допомоги, проведення методичної роботи, спрямованої на забезпечення кваліфікованого захисту трудових і соціально-економічних прав громадян та інтересів, участь у вирішенні колективних трудових спорів;
- через представників Профспілки приймає участь в управлінні страховими фондами, забезпечує контроль за ефективним використанням коштів соціального страхування, в тому числі для санаторно–курортного оздоровлення членів Профспілки;
- виконує навчальну, інформаційну та агітаційну роботу з метою забезпечення гласності в діяльності Профспілки.
|
|
Ссоціально-економічний захист (колдоговори) |
|
|
Соціально-економічний захист членів профспілки.
Укладання та контроль за виконанням
колективних договорів та угод
Важливим інструментом здійснення первинними профспілковими організаціями своєї захисної функції в державних установах є колективний договір.
Основною метою колективного договору є покращення умов праці, розширення соціальних прав працівників. Регульовані колективним договором взаємовідносини базуються на тому, що встановлені законодавчими та іншими нормативними актами положення є мінімальними. Стаття 9 Кодексу законів про працю України надає право підприємствам, установам, організаціям в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.
Разом з тим, колективний договір не становить єдиний спосіб фіксації умов праці. Поряд з колективним існує індивідуальний трудовий договір, яким визначаються умови найму. Але щоб ці умови були сприятливими для працівника, взаємообумовленими, а не встановленими одностороннє власником, умови праці для працюючих на підприємстві, установі, організації повинні бути визначеними колективним договором.
Обов’язковість укладення колективного договору обумовлена законом, і ця вимога має бути реалізована, оскільки саме через колективний договір здійснюється представництво і захист колективних інтересів та трудових і соціально-економічних прав працівників, насамперед у питаннях оплати і охорони праці, зайнятості, визначення тривалості відпусток за важкі й шкідливі умови праці, за ненормований робочий день, а також в інших питаннях, які законодавством не регулюється і мають визначатися колективним договором.
Важливість колдоговору в регулюванні соціально-трудових відносин підтверджують такі фактори:
- колективний договір забезпечує стійкі відносини між найманими працівниками і власником (уповноваженим органом), чітко визначає зобов’язання і права сторін. Коло питань, які можуть регулюватися в рамках колдоговору, практично не обмежене;
- наймані працівники мають можливість задовольнити свої інтереси на більш високому рівні, якщо вони діють колективно.
Водночас для підвищення ефективності колективно-договірного регулювання, а відповідно і рівня захищеності та забезпечення прав найманих працівників потрібна серйозна правова освіта громадян і перш за все профспілкового активу. Профспілкові лідери повинні усвідомити свою роль в організації цієї роботи, знати права працюючих і вміти їх відстоювати.
Вимагає законодавчого підкріплення перехід до регулювання соціально-трудових відносин через колективно-договірну систему на принципах соціального партнерства. Повноцінне становлення цього інституту має стати основою розв’язання соціально-економічних проблем, механізмів формування цивілізованих відносин між роботодавцями та найманими працівниками.
Фонд цільової поворотної
матеріальної допомоги членам профспілки
В період загострення економічної ситуації в країні особливо актуальною стала впроваджена міським комітетом програма щодо матеріальної підтримки спілчан – Фонд цільової поворотної матеріальної допомоги членам профспілки.
Відповідно до затвердженого Положення (Постанова Президії міськкому № 12.2. від 09.06.2008р.), кожен член профспілки, підтриманий клопотанням-гарантією первинної профспілкової організації, має право на отримання безвідсоткової поворотної матеріальної допомоги в розмірі до двох тисяч гривень, яку повертатиме рівними частками впродовж 10 місяців. Необхідно зазначити, що дана програма знайшла позитивні відгуки спілчан. Тільки впродовж першого місяця дії Положення було укладено 11 договорів, за якими було виділено 22 тисячі гривень матеріальної допомоги.
|
|
Організаційна робота |
|
|
Під організаційною роботою Профспілки слід розуміти, насамперед, засіб реалізації нею своїх функцій, з врахуванням існуючих нагальних потреб трудових колективів підприємств, установ та організацій, яка здійснюється з метою оптимізації структури профспілки, розвитку основних принципів та засад профспілкової діяльності, вдосконаленню координації в роботі органів профспілки на всіх рівнях, та підвищення ефективності всієї профспілкової діяльності.
Організаційна робота Профспілки складається з низки заходів щодо забезпечення єдності дій членських організацій у виробленні спільних позицій щодо захисту конституційних, трудових і соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.
Київський міський комітет профспілки постійно проводить значну роботу щодо удосконалення внутрішньої структури Профспілки та організаційного зміцнення об’єднання. Президією міськкому прийнято ряд важливих організаційних рішень в рамках структурної побудови профспілки, обліку членів профспілки та профспілкових організацій, зокрема, затверджено положення про асоційованого члена Профспілки, розроблено та впроваджено нові бланки статистичної звітності, до відома членських організацій доводиться інформація щодо повноважень профкомів, їх постійних комісій та інші матеріали щодо напрямків діяльності профспілкових органів.
|
|
|
|
|
|
|
Змагання з шашок 21 березня 2009 року
|
